Середа, 26 січня 2011 15:04

Росія в наступі

Written by

Обєднання українців Росії (ОУР) є центральною координуючою організацією для української національної меншини в Росії (РФ). Воно було створено в 1992 році та зареєстровано в Міністерстві юстиції РФ в 1994 році.

Аско́льд Лози́нський — президент Світового конгресу українців (1998—2008). Народився він 8 лютого 1952 р. в Нью-Йорку в сім'ї українських емігрантів, які прибули до США в 1951 р, в час третьої політичної хвилі української еміграції. Третя хвиля української еміграції знаменна тим, що серед неї була велика кількість інтелігенції та науковців. Вони сприяли розквітові українського політичного, громадського, культурного та релігійного життя в діаспорі. Цих емігрантів об'єднувала відданість ідеї незалежності України й відновлення української суверенної держави. Вони постійно виступали проти русифікації української мови й культури. Різко протестували проти ув'язнення чи фізичного нищення українських дисидентів.

Його кошмар почався 22 липня 2009 року, коли Міністерство юстиції Росії вирішило зробити  аудит. Ревізії тривали майже три тижні.

Отримані результати показали тільки незначні порушення адміністративного характеру, такі як потреба оновлення списку членів, деякі положення статуту з метою дотримання приписів законодавства Росії і тому подібне. Після отримання висновків комісії виконавча рада ОУР скликала нараду 12 вересня 2009 року, прийняла заходи, шо вважалися необхідними, почала процес оновлення списків своїх  членів, в тому числі видалення неактивних членів. У той же час міністерство повідомило ОУР, що для усунення недоліків його діяльність буде призупинена до 2 травня 2010 року. Двічі, один раз у грудні 2009 року, а потім знову в березні 2010 року, ОУР писало в міністерство спростовуючи одні зауваження і консультуючись, які необхідні поправки, щоб виправити інші дефекти. Міністерство не відповідало.

10 грудня 2010 уряд Росії подає позов до Верховного суду РФ, щодо ліквідації ОУР. Позов посилається на російській закон і повторює п'ять виявлених аудитом порушень, зокрема те, що в його список входили автономні некомерційні організації, які не могли бути його членами, оскільки самі були автономними, що список членів сам по собі не добре документований, що її кваліфіковані члени не працюють у більш ніж половині регіонів РФ, як це необхідно, оскільки це всеросійське громадське об'єднання, що його статутні положення конкретно не передбачають обрання її керівних органів за кваліфікаційною більшістю і, що в той час як закон каже, що членами громадського обєднання можуть бути іноземні громадяни,але вони повинні бути на законній підставі на території РФ, то статут ОУР  не містить такого обмеження.

Досить цікаво, оскільки  звинувачень, що в ОУР включені фактичні члени, які були би іноземними громадянами, не має Мінюст підтвердив отримання двох відповідей від ОУР, але відкинув їх як недостатні. Дальше уряд стверджує, що зустріч ОУР від 12 вересня 2009 р. не проводилася у відповідності з адміністративним регламентом в тій частині, що відсутні свідчення про лиця, присутні на цій нараді, а також свідчення про результати голосування.  В звязку з чим уряд вважає неможливим встановити його правомочність.

Крім того, уряд заявив, що ОУР порушило постанову про призупинення діяльності тому, що його співголова 4 січня 2010 року з'явився на "Радіо Свобода" , а також на програмі телебачення  під назвою "Свободу думки" 27 квітня 2010 року. Нарешті, уряд стверджує, що у зв'язку з цим питанням 11 листопада 2010 року міністерство направило ОУР попередження , яке було повернуте з позначкою пошти " вибуття адресата ". Таким чином уряд стверджує, що ОУР не повідомило відповідні органи про  зміну адреси, що є ще одним порушенням.

Уряд Росії просить  ліквідувати ОУР в судовому порядку в звязку  з "неодноразовими і грубими порушеннями", а також тому, що організація "на протязі встановленого терміну не ліквідувала порушення" .

Припускаючи "в ході аргументації" достовірність всіх фактичних тверджень, що містяться у скарзі, перераховані порушення / недоліки були незначними за будь-якою демократичною мірою і, в основному, адміністративного порядку. Крім того, нічим  не підтверджено, що порушення були повторного характеру або, що ці порушення зберігалися, незважаючи на попередні застереження. Ці твердження  не були зроблені на основі попередніх аудитів, аналогічних висновків та невиконанні вимог. Тим не менше, уряд прийшов до висновку, що передбачувані порушення були  "неодноразові та грубі". Для ліквідації російській закон вимагає  "неодноразові або грубі".

Навіть на "перший погляд" справа  урядової довіри межує з гординею.

Верховний суд Росії, очікувано, скопіює позицію уряду. Вироки судової системи в Росії, як інструменту державної політики, здається, не створюють поблем для діючого режиму Росії. Це питання суд планує розглянути 31 січня 2011 року.

За останні кілька років в РФ виникла така картина  - безжалісна війна проти можливих ворогів держави, в тому числі етнічних громад, які не плазують під тиском режиму,  і експлуатація виконавчої влади законодавчої та судової гілки для здійснення своєї політики. Українці в Росії випробували цей тиск. Вбивства українських активістів залишаються нерозкритими.  Діяльність українського  класу в московському публічному ліцеї була припинена, і зовсім недавно московська бібліотека  української літератури була обєктом розшуків, закриття, відкриття, нових розшуків та навіть побиття її керівника.

Посилання в позові на те, що поява співголови організації на радіо і телебаченні ("Радіо Свобода" і "Свобода думки") є порушенням постанови про призупинення діяльності організації, це натяк на політичні мотиви уряду. Виступи не мали нічого спільного з очікуванним розглядом.

Незалежно від його становища, даний чоловік є також людиною  з правом на свободу слова під захистом міжнародного права, договорів Росії, пактів і своєї Конституції, в незалежності від будь-якого адміністративного призупинення.

У листопаді 2010 року , по абосолютно аналогічній схемі, уряд Росії "переконав" російський Верховний Суд  ліквідувати іншу всеросійську українську організацію- Федеральну Національно-Культурну Автономію Українців в Росії. Згодом, міністр закордонних справ Росії Лавров визнав, що ліквідація була результатом політичної діяльності.

Під час останніх президентських виборів  Росії в 2008 році, ОБСЄ була обмежена у виділенні спостерігачів за виборами. ОБСЄ відмовилася від участі. Тоді президент Путін попередив ОБСЄ не "вчити" Росію. Лавров, міністр закордонних справ тоді і тепер, сказав, що жодна поважаюча себе країна  не кланятиметься "ультиматумам" встановленими ОБСЄ.

Президент Путін завершив своє попередження, щодо ОБСЄ  словами: "Нехай вони вчать своїх дружин " щі " (капусняк) варити!"{jcomments on}

17 січня 2011

Аскольд С. Лозинський

Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Прочитало 6460 разів