Прес служба

Прес служба

Вівторок, 07 листопада 2017 14:04

20-літній ювілей "Просвіти" в Tallinna Mustpeade majas

В чудовому акустичному залі Талліннської філармонії  4 листопада 2017 року відбувся урочистий вечір - концерт з нагоди 20 - літнього ювілею товариства "Просвіта ".
Передати атмосферу справжнього свята музики важко словами , музику треба слухати . Програма концерту була настільки насиченою , що привітальні промови від офіційних осіб і багаточисельних товариств, з ким довгі роки "Просвіта" співпрацює доводилось скорочувати .

Хор "Україна" , що є основою товариства звучав сьогодні якось по- особливому злагоджено і гармонійно. Цьому сприяла звичайно чудова акустика залу , і теплий прийом публіки , і навіть нові сценічні костюми, які своїми руками пошили керівник і актив "Просвіти" .

Не підвели своїх старших наставників учні недільної школи "Надія" , яку колись на початку свого існування і створила "Просвіта" . Особливо тепло глядачі сприйняли виступ тріо бандуристів - вчительки школи Алли Інно- Якименко з її вихованцями , притому чоловічої статі , що особливо зворушливо. А вокальний ансамбль недільної школи під керівництвом Марії Кондратьєвої взагалі здивував майстерністю і сміливістю , чудово виконав пісню разом з хором "Україна" .
Безперечно справжньою зіркою концертної програми була вокальний педагог школи Марія Кондратьєва. Неймовірно красивий голос , темперамент , артистизм - все в Марії надзвичайно гармонійне !

Приємно вразили майстерністю , що не проходить з роками вокальний квартет "Сусідки" під керуванням маестро Миколи Рибченка .

Ведучий програми концерту , вихованець "Просвіти" і хору "Україна" , а сьогодні провідний співак оперної і камерної сцени , лауреат міжнародних конкурсів , безмежно відданий своїй справі і музиці - Вячеслав Резніченко . Його природній артистизм і неймовірної краси голос додав програмі концерту особливого забарвлення .

І все ж, ще і ще раз хотілось би підкреслити особливо талановите виконання досить складних творів хором "Україна" під керівництвом випускника Талліннської музичної академії Станіслава Шеляховські і подякувати їм за справжню насолоду.

Приємно було бачити серед глядачів відомого естонського хормейстера Ене Уйбо , що протягом 10 років була керівником хору "Україна" і по- суті заклала основи хорового виконавства колективу. Ене відзначила високий рівень сучасного звучання "України" і це особливо приємно було чути її минулим вихованцям.

На завершення концерту виступили гості з України - творчі музичні колективи з міста Липовець . Це були вокальні ансамблі , вокально -інструментальний колектив і навіть рок -гурт , що вразив публіку звуком і сучасним звучанням.

Ми звикли до того, що відзначаючи ювілейну дату ми підводимо своєрідний підсумок пройденому шляху , маємо можливість аналізувати його і робити висновки.
Безперечно , кожен, хто сьогодні був учасником заходу - хто починав діяльнисть "Просвіти" і хто продовжує цю історію відзначив для себе : зусилля і робота були і будуть не марними . Товариство "Просвіта" було і залишається потрібним людям , бо служить інтересам цих людей і країни , в якій живе громада. Побажаємо успіху українській громаді ще на довгі роки творчої праці !


П'ятниця, 03 листопада 2017 17:39

Оксана Мамутова - керівник т-ва "Просвіта"

П'ятниця, 03 листопада 2017 17:30

Оксана Мамутова - керівник т-ва "Просвіта"

  2017 рік виявився ювілейним для провідної української громади Естонії , що отримала 20 років тому назву "Просвіта" .
Головна суть цієї громадської організації закладена в її назві - тобто нести людям світло знань, культури , просвіщати.
. На сьогодні " Просвіта" є однією з провідних українських громад , що успішно виконує місію розвитку національної культури , підтримки ідентитету українців в естонському середовищі а також інтеграцію людей з українським корінням в естонському середовищі.
Історія товариства досить обширна , і наповнена багатьма цікавими подіями . .

За рік після створення до "Просвіти" прийшла і очолила її Оксана Мамутова - абсолютно віддана справі , людям , безкорислива , безкінечно талановита в різних сферах людина .
Її понині любовно називають Оксана Володимирівна і дорослі і діти , вона стала справжнім "корифеєм" українського культурно -громадського життя в Естонії . Важко собі уявити якийсь захід української громади , тим більше виступи хору "України" чи ансамблю "Сусідки " без участі талановитої, самобутньої співачки Оксани Мамутової. На сьогодні, з появою в балтійських республіках українського реєстрового козацтва, Оксана Мамутова є берегинею в його рядах.

Понеділок, 30 жовтня 2017 20:19

" Під небом Естонії " ...

Товариство "Червона рута " м.Тапа, Естонія. Кер.Тетяна Чувпило

Короткий літопис 2011 - 2017 років..
У кожної громади , що нині об'єднує Асоціація укаїнських організацій своя неповторна історія становлення. Громада - це люди з їх долями це - події, які відбувались в за часи її існування , це думки, сподівання , а інколи розчарування , але головне - це життя, наповнене силою емоцій , хвилею відчуттів , без яких неможливе існування громади . 
Осною для створення товариства "Червона рута" у 2011 році став гурт літніх людей " Журавлина" ( "Журавушка") , що протягом десятиліття починаючи з 2001 року активно діяв, жив наповненим творчим життя під опікою товариства "Орфей" .
Як це буває в кожній родині , коли діти виростають , стаючи на свої ноги, вони виходять з під опіки батьків і стають на самостійний шлях. Так відбувалось з багатьма громадськими об'єднаннями , що обирали згодом свій самостійний шлях. 
Товариство "Червона рута" замислене, як самостійне громадське об'єднання стало на ноги вперше у 2011 році . Протягом року їм опікувалость об'єднання "Koit" . що мало на той час великий досвід суспільної і творчої роботи під кер.Владислава Резніченко 
Нарешті, за рік "Червона рута" пусталась в своє самостійне плавання і з перших самостійних кроків заслужило довіру місцевого самоврядування , стало активним провідником української пісенної культури і побуту в естонському культурному середовищі побудувало досить надійні мости з громадськими і культурними обєднаннями не тільки в українському середовищі а і в широкому колі національних громад . 
Шестилітня історія "Червоної рути" наповнена досить великим і глибоким змістом, подіями , якими керівник громади Тетяна Чувпило залюбки ділиться . 
Досить згадати найбільш значимі для громади події :
Це літературно -музичні вечори , присвячені творчості українського Кобзаря Тараса Шевченка , зокрема 200 - літніму ювілю
Вечори поезії під назвою " Три дороги - три шляхи" за творчістю українського поета Василя Симоненка, російського - Сергея Єсеніна і естонського Густава Суйтса , а також жіночих поетичних доль Лесі Українки, лідії Койдули і Анни Ахматової. 
Участь хору "Журавлина" в багаточисельних міжнаціональних і українських фестивалях , таких як "Слов'янський світ" , "Сорочинська ярмарка", "Північна зірка " , "Українська хвиля" , " Мій дім - Естонія" та ін.
Важливою складовою роботи громади і її візитівки хору "Журавлина" є популяризація в естонському середовищі українських традицій , пісенної , матеріальної культури і народних звичаїв через виставки творів декоративно -прикладного мистецтва, свята української кухні , пісенні і танцювальні форми . Колектив "Журавлина" спільно з естонським танцювальним колективом м.Тапа влаштовує щорічно святкові різдвяні вечорниці , у селищі Väike Marja продемонстрував українські традиції Масляної .
"Червона рута" тісно співпрацює з національно - культурними обєднаннями міст Кунда, Марду , Раквере, Йихві та приймає участь у спільних заходах . 
Щорічно "Червона рута" запрошує своїх друзів і прихильників до своєї хати ( приміщення Тапаського денного центру ) на день відкритих дверей , де , крім концертної програми хору "Журавлина" влаштовує виставку ручних робіт , і неодмінну дегустацію українських традиційних блюд ... 
Хор "Журавлина" був і залишається неодмінним учасником загальноміських культурних заходів до Дня міста Тапа , фестивалів садово -польової культури в Янеда . 12 серпня 2017 року до 91- річниці Дня міста Тапа "Червона рута" вперше відкрила для містян кафе з національними українськими стравами: борщем, варениками і салом , чим викликала неаби -який інтерес у своїх односельців , українска торгова палатка виявилась аж надто популярною. Кожну громаду складають її люди, ті , кому небайдуже своя народна культура , хто не звик замикатись тільки в особистих домашніх справах, а намагається наповнити своє життя новим змістом. Саме такі люди в кожній громаді чи колективі є їх рушійними силами і основою. Звичайно , "Червона рута " не є в цьому плані, виключенням. 
"Червона рута" має свою неповторну біографію разом з людьми, хто її складає. Перш за все - це засновники і організатори товариства - сімена пара Тетяна і Вячеслав Чувпило . Дякуючи ентузіазму, силі волі, витримки і просто відданості справі цих людей і їх родини - сина Романа, невістки Тетяни і онучок Надії і Лізи, хто з маленьких літ проявив неабиякий музичний виконавський талант і бажання його демонструвати є надія на те , що громада буде мати своє продовження у майбутньому. 
Вячеслав Чувпило - творчий і допитливий чоловік , дуже любить музику , самостійно освоїв гру на баяні і , таким чином є основним концертмейстером хору "Журавлина". Свого часу, саме дякуючи зусиллям Вячеслава багато культурниї подій , що відбувались у товаристві "Орфей", а згодом у "Червоній калині" були заснято на плівці . Вячеслав і Тетяна Чувпило люди творчі і небайдужі до всього, що їх оточує , вони присутні на всіх загальноміських культурних заходах, підтримують українські товариства по всій Естонії . Ці якості передались їх онукам Надії і Лізі. Дівчата сьогодні є солістками міського духового оркестру, інструментального ансамблю музичної школи. Дівчата приймали неодноразово участь у вокальних конкурсах і були їх переможцями. 
Хор "Журавлина " вже чимало років підряд демонструє неабиякий художній рівень , хоча співають у ньому зовсім непрофесійні люди , тим не менше хор здатний виконувати досить складні твори різними мовами . Хор "Журавлина" є неодмінним учасником всіх регіональних, міських свят пісні , підтримує українську громаду Естонії , приймаючи участь в усіх загально - громадських заходах. 
Хор - це складний творчий організм і його рівень виконавський безперечно залежить від волі, майстерності і художнього рівня керівника . Слід відзначити, що саме в час становлення колективу важливу підтримку колективу надав професійний співак , нині артист театру опери Естонія , керівник обєднання Таллінський музичний театр , лауреат міжнародних конкурсів вокальної майстерності Вячеслав Резніченко . 
Проте, зайнятість Вячеслава не давала можливості вести постійну роботу з хором . Достойну заміну професійному музиканту хор отримав в особі талановитої співачки , людини неймовірної енергії, ентузіазму , талановитого , вправного керівника досить непростим колективом літніх людей Ірини Соломатіної. 
Не маючи професійної освіти хорового керівника, Ірина, тим не менше тримає виконавський рівень "Журавлини" на досить високому рівні. Ірина Соломатіна являє в Естоніє приклад справді патріотично відданої своїй культурі , мові .
За нею слідом уже мандрують її онучки, хто в собі несе корені українців і українську культуру, чим молода бабуся незмінно гордиться. 
Коли ми говоримо про те , як українська громада сильна і міцна в цілому світі , коли бачимо наглядно, як сьогодні в нелегкий для України час , вона демонструє свою міць і свою силу , то подумки повертаємось до кожного з тих простих, звичайних наших земляків, хто з різних причин опинився за кордоном і тримає у своєму серці любов до своєї прабатьківщини ! Саме такими є люди, хто є основою громади під назвою "Червона рута" історія якою, надіємось тільки розпочинається... 
Окрему подяку можемо висловити усім співакам хору "Журавлина", хто не жаліючи часу сил , а іноді і грошей підтримує життя і творчу історію хору і несе людям добро і світло через пісню . 
Історія колективу - це його люди і ми назвемо імена цих людей, хто і є творець історії товариства "Червона рута" і хору "Журавлина" протягом останніх не менш як 10 років з часу першої появи хору на сцені , як самостійної творчої одиниці , а це був саме 2006 рік. Ми щиро вдячні першим і незмінним учасницям хору, майстерним співачкам і активним творчим людям Варварі Скобелєвій, Марії Снєговій , а за ними всім дорогим хористам - сопрано : Тетяні Чувпило, Ніні Шароваровій , Ганні Давідюк , Валентині Черняковій , альти : Валентині Мюрсепп, Ользі Абукаровій , Тамарі Капішніковій , Броніславі Горєлкіній , Софії Вау, Софії Євсеевій , чоловічому складу : Борису Сметаніну , Івану Коваленку, Олександру Королевському і Вячеславу Чувпило .
Життя не стоїть на місті і йде своїм чередом ."Червона рута" намагається щоразу творити нові форми роботи і задумує нові проекти.  Успіху  їй  на  цьому  творчому  шляху.!

Понеділок, 30 жовтня 2017 20:12

" У пошуках щастя" ..

Відомий далеко за рубежами Естонії творчий колектив « KOLOR» створено 15 січня 1996 року при Талліннсткій Мустїйській гімназії .
Засновником ансамблю і його художнім керівником вже понад 20 років є професійний хореограф , режисер – постановник масових дійств Ніна Коорт .
При ансамблі створено шість вікових груп . Головними напрямками роботи колективу є : класичний, народно –сценічний танець та сучасна хореографія. 
«KOLOR» - багаторазовий переможець міжнародних і республіканських конкурсів і фестивалів в Естонії, Україні , Білорусії, Латвії, Литві , Фінляндії, Польщі. 
Серед особливих творчих досягнень хореографа Ніни Коорт є постановки сучасних мюзиклів «Діти Сварога» ( заснованого на основі славянської ведичної культури) , 
« У пошуках щастя « ( за основами ірланської культури) і багато інших глибоких, пізнавальних з точки зору національних культурних традицій програм. Особливе місце в творчому доробку колективу належить українській хореографічній культурі , народниу і сучасному українському танцю . 
« Колор» дуже бережливо відноситься до традицій народно –сценічної і класичної хореографії , постійно працює над довершенням своєї виконавської майстерності. Виступи колективу користуються величезним успіхм серед різних категорій глядачів. 
«KOLOR» є фундатором багатьох фестивалів української творчості за кордоном , таких як «Квіти України» , «Північна зірка» , «Сорочинський ярмарок» , незліченної кількості урочистих концертних програм до Дня незалежності України і до відзначення річниць Естонської держави.
Ніна Коорт – художній керівник колективу є прекрасним педагогом , людиною високих художніх запитів і відповідальності. Дякуючи особистому вкладу в становлення і розвиток української культури на території Естонії і в країнах Балтії , як режисера - постановника масових дійств , рівень цих заходів кожного року зростає і викликає незмінно схвальні відгуки української громади . Як людина творча, Ніна Коорт і по сьогодні знаходиться в пошуках нових форм роботи , зокрема ,звертаючись до своїх прихильників і широкого кола любителів танцю Ніна Коорт пише : 
„ Мене завжди цікавила історія, культура, традиція різних народів , особливо славян . Являючись не стільки теоретиком скільки практиком танцювальної культури я відкривала різноманітні жіночі танцювальні практики .
Одного разу , вивчаючи славянську ведичну культуру я відкрила для себе існування жіночої славянської гімнастики , і відчула в ній щось особливо близьке і рідне для себе , для своєї душі і тіла. 
Тепер я ділюсь своїми знаннями з людьми .

Жіноча славянська гімнастика - гімнастика розрахована для тих , кому здоровя необхідне щоб насолоджуватись життям , відчувати його на повну силу .
Ця форма гімнастики дуже демократична і підходить жінці любого віку . Гімнастичні рухи прості і виконуються в повільному темпі і не викликають втоми , зате дають можливість жінці відчути кожну клітину свого тіла . Мало того, така гімнастика позитивно впливає на жіночу фізіологію . Під час занять розвиваються внутрішні мязи і органи , покращується кровообіг , відбувається масаж внутрішніх і зовнішніх органів … Жіноча славянська гімнастика дуже давня і її секретами користувались наші пращури. 
Понеділок, 30 жовтня 2017 19:57

"Орфей" збирає друзів..

"Орфей " збирає  друзів ..

м.Тапа .Естонія . 

У кожної людини , у кожної громади, обєднання людей , у кожної споруди і події є своє начало , свій день народження. Кажуть на цей світ ми - люди і все, що нас оточує приходимо не просто так, а маємо виконати певну місію... Кожне з творінь природи і людських має заповнити собою простір , в якому є наше фізичне і духовне життя. 
В країнах Балтії , в передчутті і особливо з часу набуття їми незалежності у 1991 році , розгорнулась особливо активно життя національно -культурних громад . 
В ці часи в Естонії , в усіх її регіонах , виникли в тому числі, українські некомерційні громадсько - культурні обєднання, земляцтва, творчі клуби і т.інше. 
Саме потреба в самовизначенні, підтримці своїх національно -культурних традицій за рубежами Батьківщини , породила створення некомерційного обєднання "Орфей" при Будинку культури м.Тапа ( MTÜ ORPHEUS , Tapa kultuurikojas, Turu,8)
Завдяки підтримці місцевих органів влади і української громади Естонії , товариство "Орфей" набуло офіційного статусу як некомерційне громадсько-культурне обєднання в серпні 2001 року . Керівником громади з того часу стала Любов Лаур .
До офіційної реєстрації громади , обєднання шукало його назву , тому деякий час називалось "Берег" і лише після довгих роздумів з приводу головних завдань і змісту роботи , керівник об'єднання прийняла рішення дати йому імя "Орфей", чим і визначила головні напрямки роботи : культурно-мистецьке просвітництво людей , інтеграція так званого російськомовного населення в естонське культурне середовище . Одним з напрямків діяльності обєднання було і залишається формування українського культурного середовища , робота з дітьми діаспори , збереження українських культурних традицій. 
Завдяки підтримки місцевого Будинку культури , керівництва міста , місцевого музею, бібліотеки , гімназій - естонської, російської , інших творчих колективів волості і головне, естонської громади, товариство "Орфей" успішно здійснювало свою роботу. 
Першими масовими заходами Орфею були вечори відпочинку і концерти , за участю містян і мистецьких колективів , та відомих діячів культури Естонії таких як Анне Вескі, Юрі Аарма, Діана Класс, Юрі Хоменя , Сільві Врайт і Яак Юріссон . 
Згодом виникла потреба для створення декількох крил всередині обєднання . Так для людей старшого віку утворилось обєднання "Журавлина" . Українського крило "Орфею" отримало назву "Громада" , а при ньому дитячий гурток "Струмочок" і жіноче вокальне тріо "Чураївна" . 
Кожний напрямок в роботі "Орфею" був наповнений своїм змістом. 
"Журавлина" - клуб, що нині набув самостійного життя і , як громада отримав назву "Червона рута", протягом десяти років з 2001 по 2010 був для людей старшого покоління міста і цілого регіону справжнім затишним домом , де кожний знаходив для себе душевну насолоду, підтримку , де люди старшого покоління змогли вільно спілкуватись, влаштовувати вечірки, зустрічі, концерти, екскурсії . 
Гостями "Журавлини" були відомі діячі культури Естонії, артисти , творчі люди , зокрема - Зоя Пекарська - автор книги про Георга Отса, співаки - Тамара Федоровська ,Євген Гетманцев, Надія Трефнер і багато інших відомих, цікавих людей. Особливо цікаво і по-сімейному "Журавлина" святкувала Різдво, Новіий рік, день матері , виявляючи чималу акторську майстерність кожного і кулінарні таланти а ще подорожувала історичними місцями нашого краю. 
Саме "Журавлина" спільно з української "Громадою" влаштували 2008 року в місцевому музеї виставку творчих робіт : вишивки , плетіння , ручних творінь місцевих майстринь про яку писала місцева преса і яка заслужила багато вдячних відгуків. 
Українське крило "Орфею" виконувало своє завдання, а саме підтримувало в діаспорянах Тапаської волості національних дух , мову, традиції. 
Цьому багато сприяло створене на базі "Орфею" вокальне тріо "Чураївна" і дитячий гурток "Струмочок". Таким чином всі заходи "Орфею" наповнились українським духом . Літературно-музичні вечорниці забарвились жовто-синіми кольорами , чарівним українським музичним колоритом .
Учасники "Струмочку" приймали активну часть у міжнародному дитячо - юнацькому фестивалі "Квіти України "( м.Таллін) , у вокальних конкурсах волості Тапа
" Laulukarussel", зокрема Діана Гукова , сестри Ліза і Надія Чувпило були неодноразовими призерами цього престижного конкурсу. Маленькі співаки і четці повели за собою досить престижний щорічний дитячо - юнацький інтеграційний фестиваль "Разом краще!" , який товариство "Орфей" проводило в Будинку культури Тапа декілька років підряд , обєднавший на одній сцені естономовних та іншомовних дітей.
Досить відзначити плідну співпрацю "Орфею" та його українського крила з українськими громадами Естонії , зокрема земляцтвом "Водограй" м.Силламяє, земляцтвами м.Нарва та його ансамблем "Калина", Ракверською громадою "Барвінок", талліннським обєднанням "Просвіта". Дякуючи такій взаємодії українське слово, пісня , український дух лунали кожного разу сильніше, виразніше. 
Прикладом такої співпраці є відзначення літературних дат, присвячених творчості великого Каменяра Івана Франка , співачці українського духу Лесі Українки , поетам - шестидесятникам, Василю Симоненку, Василю Стусу ... , композитору Володимиру Івасюку , спільно, по-родинному відзначались козацькі , різдвяні свята . 
Окремою сторінкою в роботі обєднання "Орфею" було і залишається імя і творчість Тараса Шевченка . Поету, художнику, особистісті великого Кобзаря присвячуються щорічні заходами "Громади" , зокрема у співпраці з місцевими українськими товариствами "Койт", "Червона рута" . 
Кожного року рамки діяльності "Орфею" розширювались і коло його музичних тем становилось більш глибоким. 
При підтримці і за участю місцевих хорових і інших творчих колективів " Орфей" в 2007 - 2009 роках організував міжнаціональні творчі фестивалі хорового мистецтва , під назвою " Весна іде!" . Сцена обєднала таким чином разом українські самодіяльні колективи : хор "Україна" (м.Таллінн), ансамль "Водограй" ( м.Силламяє), ансамль "Відлуння " (м.Таллінн) і естонський камерний хор селища Лехтце, зведений камерний хор "Leetar" м.Тапа і ін. Це були справжні свята музики, що єднає серця ! 
"Орфей" , як творче обєднання влаштовував щорічні пізнавально -розважальні концерти під назвою " В добрий час , Новий рік!" де з успіхом виступили цікаві творчі колективи, солісти , майстри бального , східного танцю, зокрема перед публікою міста з успіхом виступали творчий дует "Світло і тіні" - Микола та Раїса Рибченко , співак Юрі Хоменя, Лєона, піаніст Михайло Громов , вокальний дует Ольга Зайцева і Марія Кондратьева , ансамль " Чари" і Людмила Марич. 
Деякий час піід крилом "Орфею" працює жіночий клуб "Марина" у співпраці з Тапаським баром "Evidance" господарка якого - українка Наталя Гукова, з початком нового сезону 2017 - 2018 року клуб неодмінно відновить свою роботу. 
Традиційно, "Орфей" приймає участь у відзначенні річниці Дня міста і виступає на говній сцені міста Тапа , представляючи кожного року нову програму. Зокрема 2017 року до дня міста виступив оновлений склад "Чураівни" і його спів дуже тепло приймала публіка. 
Нещодавно "Орфей" став учасником круглого столу Міністерства культури Естонії з питань фольклору та інфоднях з приводу Днів народів Естонії , які влаштувало українське земляцтво "Водограй" м.Силламяє за участю Заслуженого діяча мистецтв України , композитора, автора музичних казок Алли Мигай та танцювального колективу "Черемош" з польського міста Венгожево... 
Як і кожна людина,так і обєднання у своїй творчості визначає найуспішніші, найважливіші на його думку події, концертні проекти , програми. 
Товариство "Орфей" за всю свою 17 річну історію з особливою гордістю згадує про концертні програми , присвячені класичному вокальному мистецтву. Населення міста здебільшого люди старшого покоління не мають можливості часто відвідувати оперний театр, чи філармонійний зал, щоб насолодитись високою класикою . 
Тож саме " Орфею" протягом декількох років вдавалось заповнювати цю щілину і наповнювати високим класичним мистецтвом прекрасний акустичний зал Tapa Kultuurikoda . 
З 2007 -2015 рік в залі Будинку культури звучала класична музика в програмах
" Vivat, muusika! , " Kevad tuleb!"( весна іде) ; " Seitse vaprat tenorit! "(сім відважний тенорів) в яких прийняли участь вокалісти з національної опери театру Естонія та інших музичних колективів Європи : Маті Пальм, Олександр Орловс , Павло Балакін, Вячеслав Резніченко , Март Кроон, Індрек Юрченко , Роман та Ілона Червінко , Ольга Зайцева , Ксенія Кучукова , Андрій Богач , Едда Захарова , Айн Орав, Олександр Ардер , Лембіт Тогла ...
Деяким водорозділом у діяльності обєднання "Орфей" став безумовно 2014 рік ... 
Революційні події Майдану а згодом неоголошеної війни в Україні позначились на змісті роботи , вплинули на загальну атмосферу , в якій звикла довгі роки жити громада. Дякуючи безперечній підтримці української діаспори естонським суспільством на державному рівні і в людьському вимірі , громада продовжує своє звичне життя , проте з дещо меншою інтенсивністю і емоційною складовою. 
Останнім часом українська громада Естонії і зокрема м.Тапа і волості поповнюється новими членами завдяки відкритості кордонів Євросоюзу і подіями в Україні . Товариству "Орфей" є сьогодні над чим працювати, аби життя громади продовжувалось з не меншою інтенсивністю і було таким же наповненим духовно , ніж це було в попередній період, адже в самій державі Україна відбуваються справді революційні зміни і вони неодмінно позначаться на житті діаспори як в Європі і світі вцілому так і в нашому невеличкому естонському місті Тапа і волості. 
Маємо надію і докладемо зусиль ! 
Керівник обєднання "Орфей" 2001 - 2017 років, Любов Лаур.
Понеділок, 30 жовтня 2017 19:40

Життя наповнене світлом...

"Просвіта" несе людям світло....

2017 рік виявився ювілейним для провідної української громади Естонії , що отримала 20 років тому назву "Просвіта" .
Головна суть цієї громадської організації закладена в її назві - тобто нести людям світло знань, культури , просвіщати.
. На сьогодні " Просвіта" є однією з провідних українських громад , що успішно виконує місію розвитку національної культури , підтримки ідентитету українців в естонському середовищі а також інтеграцію людей з українським корінням в естонському середовищі.
Історія товариства досить обширна , і наповнена багатьма цікавими подіями . .
Свій початок "Просвіта" бере від 1997 року , коли одна з керівників українського Земляцтва того часу - Ольга Горянська виступила з ідеєю створення на базі культурного осередку хору , а на його базі і нового обєднання . Ідея Ольги була підтримана шанувальниками української пісні і так народила українська громада під назвою "Просвіта" а в її складі хоровий колектив під назвою " " . Керувати хором погодився один з відомих на той час діячів в Талліннському російському культурному центрі пан О.Львов . Нажаль, авторитарний характер керівника хору і незліченні перепони , які керівництвом Р КЦ влаштовували його колективу , змусили "Просвіту" і її нового керівника Оксану Мамутову за два роки шукати і нове місце базування і нового керівника хору.
За щасливих обставин , Музична академія запропонувала свою кандидатуру нового хормейстера і ним стала студентка Академі , естонка Харда Аллет.
. Хор , що за два роки від початку свого існування отримав назву "Україна ", був з самого початку і до сьогодні одним з провідних академічних хорових колективів серед національних меншин Естонії і по-суті, справжньою школою для виконавців класичної , народної української музики в зарубіжному середовищі. Естонка Харда змогла не тільки проникнути в суть і особливості української музичної естетики, освоїти мову , але й поєднати культуру українського мелосу з високим , професійним рівнем естонської хорової школи .
Трагічною сторінкою в історії хору і громади стала трагічна загибель молодого керівника хоруХарди Аллет в автомобільній аварії 2001 року.
Ця подія позначилась глибокою раною на серці колективу і досьогодні імя першого керівника хору кожний його учасник промовляє з болем.
Тим не менше , за перші пять років хор "Україна" заявив про себе в естонському культурному середовищі, приймав учать у фестивалях культури , концертах на різних площадках , навіть виконував роль іллюстратора під час державного екзамену в музичній академії його керівника.
Достойною заміною першому художньому керівнику хору стала відомий в музичному середовищі Естонії хормейстер Ене Уйбо, що привнесла в звучання "України" свої , особливі кольори, виразність, розширила виконавський репертуар. Хор зазвучав можливо більш динамічно, але виразно і досить професійно. Під керуванням Ене Уйбо було створено декілька тематичних хорових програм , зокрема духовної музики , творів композитора М.Леонтовича , козацьких пісень, ліричних народних творів , які і донині виконуються колективом.
Останні 6 років хор " Україна" очолює близький українцям за ментальністю і культурними традиціями - поляк Станіслав Шеляховські , випускник Таллінської Академії музики. Станіслав надзвичайно тонко відчуває український характер музики , його внутрішню душу , як хормейстер - строгий , вимогливий і здатний налагодити гарну творчу атмосферу в колективі. Під керуванням Станіслава хор "Україна" приймав участь у щорічних фестивалях Славянської культури, у міжнародних фестивалях Асоціації "Північна зірка" , концертних програмах, присвячених ювілеям товариства і різним культурним подіям . Концерти колективу , як зазвичай користуються успіхом і похвальними відгуками публіки.
До одних з особливостей хору відноститься його неоднорідність в плані національного складу колективу, адже крім українців за походженням в хорі досить давно співають росіяни, білоруси , всі, кому близька і любима українська музична культура , українська народна пісня.
За свою 20-літню історію "Просвіта" відзначилась наявністю під її крилом декількох творчих колективів . Зокрема, одним з найуспішніших і найцікавіших з них був жіночий квартет "Сусідки" , автором і художнім керівником якого протягом 10 років був відомий в музичному естонському середовищі , успішний виконавець , акордеоніст, лауреат багатьох міжнародних конкурсів Микола Рибченко . "Сусідки" були справді мобільним і професійного рівня успішним колективом, який створив чималу виконавську програму , виступив на естонських радіо і телебаченні , записав декілька платівок , а головне - на любій сцені проявив неабияку майстерність
Деякий чав в складі "Просвіти" , особливо на початку її історії успішно діяв музичний колектив "Діброва" під керуванням невтомного ентузіаста і колоритної виконавиці українських народних пісень Лідії Кирилюк.
Заслуга "Просвіти" в тому, що саме ця громада поклала початок серьозної, грунтовної роботи з дітьми та молоддю і заснувала недільну школу "Веселка" Згодом , вже під егідою Асоціації українських організацій Естонії недільні школи отримали розвиток в різних куточках Естонії і були відкриті в містах Таллінн, Тарту, Тапа, Валга .
Звичайно, кожну національну меншину, групу , творче обєднання формують її люди , ті, хто вболіває душею за свою культуру, історію, хто намагається в любих умовах створити осередок культури свого народу , і працює , не рахуючись з часом, здоровям , ведучи за собою громаду.
Як відомо, першим , хто поклав початок "Просвіти" була відомий серед української громади поет, палкий ентузіаст становлення української громади в Естонії і зародження майбутнього обєднання Асоціації українських організацій - Ольга Горянська , що згодом відійшля від "Просвти" і створила своє творче обєднання хор, а нині театральну студію "Мрія" , але про цей колектив ми розповімо кремо.
Багато зусиль до створення громади , оганізації її керуючих органів, вироблення і затвердження Стауту "Просвіти" доклали такі люди як естонка Валі Пралла, українці Василь Кошелап і Галина Загоровська та багато інших.
За рік після створення до "Просвіти" прийшла і очолила її Оксана Мамутова - абсолютно віддана справі , людям , безкорислива , безкінечно талановита в різних сферах людина .
Її понині любовно називають Оксана Володимирівна і дорослі і діти , вона стала справжнім "корифеєм" українського культурно -громадського життя в Естонії . Важко собі уявити якийсь захід української громади , тим більше виступи хору "України" чи ансамблю "Сусідки " без участі талановитої, самобутньої співачки Оксани Мамутової. На сьогодні, з появою в балтійських республіках українського реєстрового козацтва, Оксана Мамутова є берегинею в його рядах.
Важко уявити собі заходи "Просвіти" чи його творчих колективів без присутності і активної участі в них Наталі Бацанової, жінки, яка має лише одне українське крило, проте вивчила достеменно українську мову і успішно пише українською , як і російською талановиті поезії, дитячі казки . Натяля Бацанова часто виступає в ролі ведучої фестивалів "Північна зірка", тематичних концертів хору "Україна","Сорочинський ярмарок" , саме Наталі належать тематичні вірші про історію громади і його будні і свята.

20 - літній ювілей "Просвіта" буде урочисто відзначати концертом в одному з кращих концертних залів Естонії залі Mustpeademaja 4 листопада 2017 року , початок концерту о 16.00 .
За ювілейними заходами настануть будні , адже товариство живе своїм невпинним, творчим життя , розивається , пише свою особисту історію.
В цій історії було і буде можливо немало складних моментів , що є невідємною складовою кожного творчого колективу і обєднання . Головне , аби кожна людина , що має відношення до громади , була віддана їй , відчувала серцем її болі і радості. Такому колективу, такій громаді завжди посміхнеться світло , бо вона його несе в собі , у своїй назву "Просвіта!"

   

Понеділок, 30 жовтня 2017 13:04

Свято врожаю в Tapa Kultuurikoda

29 жовтня 2017 року в залі Tapa Kultuurikoda відбулись урочисті проводи осені за участю хору "Журавлина" під кер.Ірини Соломатіної та їх щирих друзів. Звичним для такої події стало святом врожаю, концерт і свого роду - осінній бал! Організатор свята - керівник товариства "Червона рута" Тетяна Чувпило та його незмінний актив. Щиро дякуємо хору та всім , хто створив чудову атмосферу свята !

Понеділок, 30 жовтня 2017 12:56

Відбувся круглий стіл "Українське студентство в освіті та науці Естонії".

28  жовтня 2017  в  м.Тарту  відбувся  круглий  стіл  для  молоді " Українське  студентство в  освіті  і  науці " за  участю  студентів  естонських  і  українських  навчальних  закладів. Організатор - українське  земляцтво м.Силламяє "Водограй" спільно зі Спілкою  молоді  Естонії .

Субота, 28 жовтня 2017 20:35

Свято врожаю ."Червона рута" м.Тапа

29 жовтня 2017 року товариство "Червона рута " м.Тапа запрошує провести разом з ними осінь і влаштовує  для всіх свято врожаю ! Ласкаво просимо до Tapa Kultuurikoda ! 
Початок о 14.00 Вхід вільний !