Прес служба

Прес служба

Вівторок, 14 вересня 2010 12:17

Зустріч старого друга !

11 вересня в місті Маарду на Сорочинській ярмарці ми зустріли колишнього міністра народонаселення Урве Пало.

Дивно, звідки в такій тендітній жінці стільки сили і ентузіазму? Впевнена леді, дбайлива мама, хороший політик.

Зараз Урве успішно представляє інтереси партії Соціал –демократів, адже вважає, що саме соціал – демократичною повинна бути Естонія. В політику Урве Пало прийшла після народження доньки.

В цей життєвий період було достатньо часу, щоб задуматись про майбутнє своєї сім'ї і країни. « ...держава повинна зробити все можливе, щоб людина себе почувала комфортно ...» , - каже Урве. На її думку, Естонія потребує кардинальних змін в економіці , щоб справи пішли вгору, щоб зменшився процент безробіття.

Нам довелось з Урве трішки поспілкуватись і ми дізнались, з якою метою вона прийшла на українське свято – Сорочинську ярмарку. Так як Урве Пало з 2007-2009 роки працювала міністром народонаселення, з національними меншинами Естонії знайома. З Ассоціацією Українських Організацій в Естонії неодноразово зустрічалась, побувала в офісі . Урве вважає, що українці були, є і будуть в Естонії, це третя нація в цій країні і

надзвичайно приємно, що у них така активна діяльність на чужині. «...естонський уряд відноситься до українців добре і до України також.  У нас чудові відносини і я підтримую їх теж...», - каже Урве Пало.

Ми побажали Урве творчих злетів і попрощались до наступних зустрічей. Українцям приємно мати справу з такими цікавими людьми, які вважають їх сильною, вольовою нацією з багатою культурою.

Прес-служба АУОЕ
Штанграт Наталiя

Субота, 02 жовтня 2010 13:10

Недільна школа відкрита!

2 жовтня, 2010 року офіційно розпочався новий навчальний рік в недільній школі "Надія".  Зі святом учеників прийшли привітати їх батьки. Молоді вихованці показали батькам свою творчість – співали пісні, розказували вірші.

2 жовтня, 2010 року офіційно розпочався новий навчальний рік в недільній школі "Надія".  Зі святом учеників прийшли привітати їх батьки. Молоді вихованці показали батькам свою творчість – співали пісні, розказували вірші.

В цьому році навчальний план трішки змінився, для дітей появилась нова навчальна дисципліна – основи християнської етики, ціль якої надати учням основну інформацію про світові релігії. Це не проповідування однієї конкретної релігії, це пізнання поняття "релігія",  як невід'ємної частини повсякденного життя.

Учні із задоволенням, з щирими усмішками прийшли в школу після канікул. Навчальний рік обіцяє бути цікавим і захоплюючим. Для діток одне побажання – терпіння, наснаги і творчих злетів!

Зареєструватися в школу можна по телефону + 372 6006768.

Дивитися всі фото

Вівторок, 28 листопада 2006 12:16

Українська освiта в Естонiї

Естонська держава стабільно фінансує проекти розвитку освіти національних громад. А українці, яких в країні не більше 60 тисяч, змогли ефективно скористатися коштами офіційного Таллінна. Черговий освітній форум для української діяспори Естонії відбувся на базі Тартуського університету. Були солідні гості з Києва. Про це у матеріялі Любові Лаур.

Проблеми розвитку освіти рідною мовою представників українськоі спiльноти - цьому був присвячений мiжнародний науково-практичний семінар «Українська освiта в Естонiї», що відбувся у Тарту. Організатор - українське земляцтво «Водограй» м.Сілламяе (кер.Л.Житнiк). Пiдтримка - Мiнiстерства освiти i науки та народонаселення, Посольства і МЗС України, Асоцiацiї українських органiзацiй.

Такий семінар проводиться вчетверте з 2002 року. Теперішній - друга частина наради «Українська освiта в Естонiї», яка проходила 12-15 квітня цьогоріч у Сілламяе та Усть-Нарві.

Протягом двох днів - 16-17 листопада - мала конференц-заля наукової бiбліотеки Тартуського університету гостинно приймала гостей: представники державних і громадських організацій, наукові об`єднання Тартуського, Талліннського та Київських університетів. Звичайно студенти - з Таллінна, Тарту, Києва, української недільної школи м. Сілламяе - базової для національної освіти українців в Естонії.

Високий рівень семінару підтвердив його склад: радник Міністра народонаселення Кен Коорт, радник Міністерства освіти і науки Естонії Геллі Ару - вони вітали учасників зборів. Були керівник проектів Інтеграційного фонду Естонії Евелін Мюріпеал, експерт відділу освіти Міністерства освіти і науки Естонії Татьна Кійло, експерт відділу національної освіти Міністерства освіти і науки Ольга Альп, заввідділом культури та освіти міської ради Сілламяе Тійна Касема.

Українську сторону представляли: Консул посольства України Віталій Максименко, аташе Тетяна Горупович, Президент Асоціації українських організацій в Естонії Володимир Паламар.

Наукова сторона - Людмила Дуліченко, викладач українського факультативу Тартуського університету, Мерьє Сонге, Тійна Мяе – представники міжнародного відділу Талліннського університету, Людмила Божук і Тетяна Шептицька - наукові співробітники національного університету ім.Т.Шевченка, директор інституту філології НПУ ім.Драгоманова (Київ) Анатолій Висоцький з групою своїх колег.

У вітальному слові Посол України в Естонії Павло Кір´яков висловив надію на подальшу підтримку української освіти естонською державою. Серйозність справи української освіти в Естонії зазначені у темах доповідей:

- право національно-культурних меншин на освіту рідною мовою;
- співробітництво університетів України з державними закладами і громадськими організаціями Естонії;
- досвід європейських країн у питанні національної освіти;
- Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні і Європі;
- практичний досвід роботи відповідно Болонського процесу в Україні.

Із особливою теплотою учасники семінару сприймали виступ наймолодших учениць української недільної школи м.Сілламае - Iнги Войткус та Лідії Житник.

Українською та естонською мовами дівчата презентували слайдфільм про свою школу, про те, чим живе товариство Сілламяе, як цікаво організовано життя молоді в їхньому рідному місті, як українська молодь, що входить до естонської Всесвітньої молодіжної спілки (СУМ) відвідує табори, працює.

А коли дівчата влаштували колективний тренінг, поважні обличчя учасників такого солідного форуму зовсім пом'якшали і дорослі люди стали схожими на школярів.

Досвідом організації української освіти в Латвії поділився учасник семінару гість з Юрмали, викладач, професор Павленко.

Латвійський досвід української освіти безперечно важливий і цікавий для Естонії, оскільки близькість кордонів і суспільно-політичних відносин у наших країнах, дозволяють впроваджувати позитивний досвід наших сусідів.

Керівники українських товариств Таллінна, Тарту, Пярну, Сілламае, Тапа, що брали участь у семінарі, отримали імпульс для подальшої активної роботи.

Учасники семінару вирішили:

- взяти участь у розробці міжурядової програми підтримки української освіти в Естонії;
- сприяти підписанню Угод між відповідними відомствами естонської і української вищої школи про паралельну освіту студентів обох країн на їх базі;
- надавати методичну і практичну допомогу українським недільним школам Естонії.

На заключення учасники семінару висловили подяку головним організаторам: голові українського земляцтва «Водограй» м. Сілламае Ларисі Житник, директору інституту філології НПУ ім.Драгоманова (Київ) Анатолію Висоцькому - він уже третій рік поспіль очолює методичну допомогу головній базі української освіти в Естонії - недільній школі м.Сілламае. Там же проходять педпрактику студенти цього університету. Вклонилися також голові українського культурного товариства «Промінь» м.Тарту Миколі Стасюку, директору наукової бібліотеки Тартуського університету.

Член Правління АУОЕ, Любов Лаур

Джерело

Вівторок, 10 березня 2009 10:01

09 березня відбулась церемонія покладення квітів до Шевченківського дубу у місті Таллінн

09 березня ц.р. Посол України в Естонській Республіці П.Кір`яков, дипломати Посольства, керівники та члени Конгресу українців Естонії й Асоціації українських організацій в Естонії, прихильники творчості Т.Шевченка поклали квіти до Шевченківського дубу в Таллінні. Церемонія відбулася з нагоди святкування 195-ої річниці від дня народження Великого Кобзаря, поета, художника, філософа та провидця української нації – Тараса Григоровича Шевченка.

У вітальному слові Посол України в Естонській Республіці Павло Кір`яков відмітив, що сьогодні українці в усьому світі вклоняються пам’яті Великого Сина Українського народу, все життя якого, писемні твори, громадська діяльність стали взірцем незламної сили духу, потягу до волі й любові до України. Тарас Шевченко став провидцем української нації, прагнучи звільнення народу від соціального та національного ярма.

Посол також висловив сподівання на те, що саме сьогодні перед українцями постає задача об’єднатися у напрямку подальшої відбудови демократичної незалежної соборної України, спрямувати зусилля на шляху європейської і євроатлантичної інтеграції, бути гідними Великого Кобзаря.

В ході заходу прихильники творчості Тараса Шевченка декламували його вірші, а також твори, створені на його честь. Присутніми було виконано твір Т.Шевченка „Реве та й стогне Дніпр широкий”. Церемонія покладення квитів висвітлювалася естонськими телеканалами.

Джерело

Четвер, 11 лютого 2010 11:21

Про державну підтримку Української Спільноти за кордоном

У Верховній Раді зареєстровано проект Закону України "Про державну підтримку Української Спільноти за кордоном"

Народний депутат України Оксана Білозір внесла на розгляд Верховної Ради проект Закону України "Про державну підтримку Української Спільноти за кордоном" (реєстр. №6047).

Проект Закону визначає правові, організаційні, фінансові, культурно-етнічні відносини у сфері державної підтримки громадян інших держав або осіб без громадянства, які мають українське етнічне походження або походять з України та ідентифікують себе з українським етносом, а також українських громадян, які постійно проживають в інших державах.

Законом передбачається спрямувати зусилля держави на збереження та поширення української мови, культури, традицій, звичаїв за межами України, запровадження ефективних механізмів взаємодії України з представниками Української Спільноти за кордоном, розширення економічних та політичних прав Української Спільноти за кордоном, а також залучення Української Спільноти за кордоном до процесу прийняття політичних рішень в Україні, зокрема до процесу підготовки та підписання міжнародних договорів України з іншими державами та міжнародними організаціями.

З метою духовного єднання українців усього світу, визначення стратегії розвитку України, формування державної політики щодо Української Спільноти за кордоном, Законом запроваджується проведення щорічного Форуму Української Спільноти, який проходитиме 1 грудня, в день річниці проведення Всеукраїнського референдуму за Незалежність.

Крім того, законом надається ряд додаткових прав особам, які мають посвідчення закордонного українця, зокрема:

- право на безвізовий в'їзд в Україну;
- право на придбання землі сільськогосподарського призначення;
- право навчатися в навчальних закладах України і лікуватися в медичних установах України, на умовах, визначених для громадян України;
- право брати участь у виборах до місцевих органів влади, у разі проживання  на відповідній території не менше двох років;

Проект Закону також передбачає створення мережі Українських домів за кордоном, визначає їх правовий статус та основні завдання.

За словами Оксани Білозір, вона планує провести широке обговорення законопроекту, з тим щоб напрацювати і прийняти Закон, який покладе початок духовному єднанню Української Нації по обидва боки державного кордону, дозволить кожному українцю відчути особисту відповідальність за націю.

Прес-служба Оксани Білозір
e-mail: Bilozir.Oksana@rada.gov.ua
11 лютого 2010 р.

П'ятниця, 25 квітня 2003 06:00

Другий дитячо-юнацький фестиваль Квіти України

На початку квітня в столиці Естонії Таллінні проходив Другий дитячо-юнацький фестиваль «Ukraina lilled» («Квіти України»). Бурхливими оплесками і численними «Браво!» вітали глядачі виступи тринадцяти колективів і солістів. Особливо слід відзначити гарні голоси талліннців Андрія Богача, який виконав пісню «Дивлюсь я на небо», та виконавця запальної пісні «Розпрягайте, хлопці, коней!» Романа Коха, а також виступи Оксани Малярової з м. Нарви, колективів недільної школи товариства «Водограй» з м. Сілламяе та українського земляцтва з м. Пярну, хореографічного ансамблю «Колор» з Таллінна.

На завершення фестивалю з блискучою програмою виступив вокально-хореографічний ансамбль «Перлинка» Ризької української середньої школи.

У фіналі ведуча Оксана Мамутова і президент Асоціації українських організацій Естонії Анатолій Воропай побажали його учасникам готуватися до наступного фестивалю, котрий мав би стати міжнародним.

Фестиваль не залишився поза увагою наших дипломатів. Посол України в Естонії Микола Макаревич сказав, що його порадували кількість і якість номерів програми фестивалю. На зустрічі з школярами із Сілламяе, Нарви і Риги М. Макаревич розповів про зв’язки України і Естонії, про облаштування меморіальної дошки в Тарту на будинку, в котрому бувала Леся Українка.

Коли хлопчина-кріпак Тарас Шевченко жив у Вільно, зауважив посол, хто б міг подумати, що його іменем буде названа вулиця в столиці Литви і що президент незалежної України покладатиме квіти перед його барельєфом на стіні Вільнюського університету. То ж чи не складеться так, що й імена декого з присутніх на зустрічі згодом залишаться в історії як свідчення українсько-естонської приязні і співпраці.

Володимир СТРОЙ,

співголова СУЛ

Джерело

Середа, 26 січня 2011 15:04

Росія в наступі

Обєднання українців Росії (ОУР) є центральною координуючою організацією для української національної меншини в Росії (РФ). Воно було створено в 1992 році та зареєстровано в Міністерстві юстиції РФ в 1994 році.

Аско́льд Лози́нський — президент Світового конгресу українців (1998—2008). Народився він 8 лютого 1952 р. в Нью-Йорку в сім'ї українських емігрантів, які прибули до США в 1951 р, в час третьої політичної хвилі української еміграції. Третя хвиля української еміграції знаменна тим, що серед неї була велика кількість інтелігенції та науковців. Вони сприяли розквітові українського політичного, громадського, культурного та релігійного життя в діаспорі. Цих емігрантів об'єднувала відданість ідеї незалежності України й відновлення української суверенної держави. Вони постійно виступали проти русифікації української мови й культури. Різко протестували проти ув'язнення чи фізичного нищення українських дисидентів.

Його кошмар почався 22 липня 2009 року, коли Міністерство юстиції Росії вирішило зробити  аудит. Ревізії тривали майже три тижні.

Отримані результати показали тільки незначні порушення адміністративного характеру, такі як потреба оновлення списку членів, деякі положення статуту з метою дотримання приписів законодавства Росії і тому подібне. Після отримання висновків комісії виконавча рада ОУР скликала нараду 12 вересня 2009 року, прийняла заходи, шо вважалися необхідними, почала процес оновлення списків своїх  членів, в тому числі видалення неактивних членів. У той же час міністерство повідомило ОУР, що для усунення недоліків його діяльність буде призупинена до 2 травня 2010 року. Двічі, один раз у грудні 2009 року, а потім знову в березні 2010 року, ОУР писало в міністерство спростовуючи одні зауваження і консультуючись, які необхідні поправки, щоб виправити інші дефекти. Міністерство не відповідало.

10 грудня 2010 уряд Росії подає позов до Верховного суду РФ, щодо ліквідації ОУР. Позов посилається на російській закон і повторює п'ять виявлених аудитом порушень, зокрема те, що в його список входили автономні некомерційні організації, які не могли бути його членами, оскільки самі були автономними, що список членів сам по собі не добре документований, що її кваліфіковані члени не працюють у більш ніж половині регіонів РФ, як це необхідно, оскільки це всеросійське громадське об'єднання, що його статутні положення конкретно не передбачають обрання її керівних органів за кваліфікаційною більшістю і, що в той час як закон каже, що членами громадського обєднання можуть бути іноземні громадяни,але вони повинні бути на законній підставі на території РФ, то статут ОУР  не містить такого обмеження.

Досить цікаво, оскільки  звинувачень, що в ОУР включені фактичні члени, які були би іноземними громадянами, не має Мінюст підтвердив отримання двох відповідей від ОУР, але відкинув їх як недостатні. Дальше уряд стверджує, що зустріч ОУР від 12 вересня 2009 р. не проводилася у відповідності з адміністративним регламентом в тій частині, що відсутні свідчення про лиця, присутні на цій нараді, а також свідчення про результати голосування.  В звязку з чим уряд вважає неможливим встановити його правомочність.

Крім того, уряд заявив, що ОУР порушило постанову про призупинення діяльності тому, що його співголова 4 січня 2010 року з'явився на "Радіо Свобода" , а також на програмі телебачення  під назвою "Свободу думки" 27 квітня 2010 року. Нарешті, уряд стверджує, що у зв'язку з цим питанням 11 листопада 2010 року міністерство направило ОУР попередження , яке було повернуте з позначкою пошти " вибуття адресата ". Таким чином уряд стверджує, що ОУР не повідомило відповідні органи про  зміну адреси, що є ще одним порушенням.

Уряд Росії просить  ліквідувати ОУР в судовому порядку в звязку  з "неодноразовими і грубими порушеннями", а також тому, що організація "на протязі встановленого терміну не ліквідувала порушення" .

Припускаючи "в ході аргументації" достовірність всіх фактичних тверджень, що містяться у скарзі, перераховані порушення / недоліки були незначними за будь-якою демократичною мірою і, в основному, адміністративного порядку. Крім того, нічим  не підтверджено, що порушення були повторного характеру або, що ці порушення зберігалися, незважаючи на попередні застереження. Ці твердження  не були зроблені на основі попередніх аудитів, аналогічних висновків та невиконанні вимог. Тим не менше, уряд прийшов до висновку, що передбачувані порушення були  "неодноразові та грубі". Для ліквідації російській закон вимагає  "неодноразові або грубі".

Навіть на "перший погляд" справа  урядової довіри межує з гординею.

Верховний суд Росії, очікувано, скопіює позицію уряду. Вироки судової системи в Росії, як інструменту державної політики, здається, не створюють поблем для діючого режиму Росії. Це питання суд планує розглянути 31 січня 2011 року.

За останні кілька років в РФ виникла така картина  - безжалісна війна проти можливих ворогів держави, в тому числі етнічних громад, які не плазують під тиском режиму,  і експлуатація виконавчої влади законодавчої та судової гілки для здійснення своєї політики. Українці в Росії випробували цей тиск. Вбивства українських активістів залишаються нерозкритими.  Діяльність українського  класу в московському публічному ліцеї була припинена, і зовсім недавно московська бібліотека  української літератури була обєктом розшуків, закриття, відкриття, нових розшуків та навіть побиття її керівника.

Посилання в позові на те, що поява співголови організації на радіо і телебаченні ("Радіо Свобода" і "Свобода думки") є порушенням постанови про призупинення діяльності організації, це натяк на політичні мотиви уряду. Виступи не мали нічого спільного з очікуванним розглядом.

Незалежно від його становища, даний чоловік є також людиною  з правом на свободу слова під захистом міжнародного права, договорів Росії, пактів і своєї Конституції, в незалежності від будь-якого адміністративного призупинення.

У листопаді 2010 року , по абосолютно аналогічній схемі, уряд Росії "переконав" російський Верховний Суд  ліквідувати іншу всеросійську українську організацію- Федеральну Національно-Культурну Автономію Українців в Росії. Згодом, міністр закордонних справ Росії Лавров визнав, що ліквідація була результатом політичної діяльності.

Під час останніх президентських виборів  Росії в 2008 році, ОБСЄ була обмежена у виділенні спостерігачів за виборами. ОБСЄ відмовилася від участі. Тоді президент Путін попередив ОБСЄ не "вчити" Росію. Лавров, міністр закордонних справ тоді і тепер, сказав, що жодна поважаюча себе країна  не кланятиметься "ультиматумам" встановленими ОБСЄ.

Президент Путін завершив своє попередження, щодо ОБСЄ  словами: "Нехай вони вчать своїх дружин " щі " (капусняк) варити!"{jcomments on}

17 січня 2011

Аскольд С. Лозинський

Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Понеділок, 10 січня 2011 06:00

Kлас факультативного вивчення української мови

У столиці Естонії Талліні відкритий клас факультативного вивчення української мови в Муствеській гімназії.

"Відкриття класу стало можливим завдяки ініціативі та зусиллям Асоціації українських організацій в Естонії, активному сприянню Міністерства освіти і науки Естонії, дирекції Муствеськой гімназії міста Таллінн, Посольства України в Естонській Республіці", – йдеться в повідомленні.

У своєму привітанні Надзвичайний і Повноважний Посол України Віктор Крижанівський зазначив, що відкриття українського класу в талліннської гімназії свідчить про органічну інтеграцію українського суспільства в естонське держава з належним забезпеченням його освітніх і культурних потреб.

Він також висловив надію, що робота з учнями в українському класі буде сприяти підвищенню національної свідомості українців, які проживають в Естонії, вихованню у підростаючого покоління почуття патріотизму. Співробітники Посольства подарували дітям українські книжки, навчально-методичну та художню літературу.

За матеріалами: ІМК

Вівторок, 18 жовтня 2011 16:02

Відкриття Недільної школи української культури в Ляяне-Вірумаа

16 жовтня 2011 року в м. Тапа в Руській гімназії відкрилася Недільна школа української культури ім. Т. Г. Шевченка. На відкриття прибули високопоставлені гості: Надзвичайний і Повноважний Посол України в Естонії пан Віктор Крижанівський, депутат Європарламенту від Естонії пані Кристина Ойюланд, керівник Ляяне-Вірумаа пан Ейнар Вальбаум, керівник волості Тапа пан Аларіх Кірт. Для відкриття школи люб'язно надала приміщення актового залу директор Руської гімназії м. Тапа пані Винайму Сільд.

Відкрив урочистий захід керівник Творчого об'єднання «Койт», організатор новоствореної Недільної школи пан Владислав Резніченко. Він подякував керівництва волості Тапа і Руської гімназії, що взяли дієву участь в організації та створенні цієї школи за інтересами.

Необхідність вивчення української мови та української культури дітьми членів української діаспори в Естонії підкреслив Надзвичайний і Повноважний Посол України в Естонії пан В. Крижанівський. Від імені Посольства пан В. Крижанівський подарував недільній школі підручники, книги про Україну та навчальні посібники.

Депутат Європарламенту пані К. Ойюланд висловила від імені об'єднаної Європи та Естонії підтримку в розвитку української діаспори на естонській землі, прагнення естонських українців поряд з інтеграцією в естонське суспільство зберігати свої історичні коріння.Від імені Європарламенту К. Ойюланд подарувала школі прапор Євросоюзу.

Старійшини округу і волості пани Е. Вальбаум і А. Кірт привітали всіх присутніх з настільки значною подією та висловили сподівання, що діяльність нової Недільної школи надасть саме позитивний вплив на життя і діяльність в окрузі і волості і висловили готовність у наданні необхідної допомоги школі . Від імені волості пан А. Кірт подарував сучасну дошку для проведення занять у школі.

Директор Руської гімназії м. Тапа пані Н. Сільд привітала з відкриттям школи та висловила надію на те, що спільна робота недільної школи та гімназії дадуть можливість підростаючому поколінню, об'єднавши загальну освіту з додатковою в рамках недільної школи, стати більш конкурентноспроможними у подальшому житті і кар'єрі випускників.

На закінчення, керівник Творчого об'єднання «Койт» пан В. Резніченко гаряче подякував керівництву Руської гімназії м. Тапа за надання приміщень і технічних засобів для діяльності Недільної школи на безоплатній основі.

Зі свого боку члени ТО «Койт» підготували невелику творчу програму до відкриття школи. Вірші українською мовою прочитали майбутні учениці Недільної школи Надя Чувпило та Олена Фролова. Вільям Іноземцев, теж майбутній учень, прекрасно виконав фортепіанні п'єси Л. - В. Бетховена, а дует у складі Ірини Соломатін і Тетяни Чувпило і хор «Журавлик» виконали українські пісні.

Заняття в Недільній школі української культури ім. Т.Г. Шевченка будуть проводитися по суботах в приміщенні Руської гімназії м. Тапа з 11.00 до 14.00. Всі бажаючі можуть записатися до школи за тел.58295509 або 3271041.

Ласкаво просимо до Ляяне-Віруської Недільної школи української культури ім. Т.Г. Шевченко!

 

П'ятниця, 04 листопада 2011 14:06

Свято Покрови в Сілламяе

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем".

До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на Землі (в тому числі сівба озимих) – завершений хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай (достаток) та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Це свято – покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля, які закінчувались за два тижні до Пилипівського посту.

Це вже потім під впливом християнства воно оформилося у те, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: “Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку”, “Мати-Покрівонько, покрий Матір сиру Землю і мене молоду”, “Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”.

А на Поділлі дівчата казали:“Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу – най ся дівкою не мучу!” Існувала навіть прикмета: якщо на Покрову сніг – буде багато весіль. Сніг дає привід порівнювати сніговий покрів з весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння розповсюджуються і на неї.

У багатьох народів, зокрема і у слов’ян, покривало (фата) вважалося дуже важливою весільною оздобою, взагалі слугувало ознакою заміжжя. За описами арабського письменника XII ст. свідчиться, що якщо комусь подобалась дівчина, то він накидав їй на голову покривало і вона мусила стати його дружиною (точніше, мабуть, це була пропозиція до шлюбу). Та і зараз ми знаємо, що весільна фата ще широко представлена у весільному обряді.

Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою. Намітка – це стародавнє вбрання заміжніх жінок, яке зав’язували навколо голови. Вже після просватання дівчині-нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова – найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів – період весіль, і юнки залюбки брали участь у весільних обрядодійствах.

В Карпатській Україні до Покрови остаточно поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки. Тому й казали: “Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома”.

Для того, щоб усi члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над iконою Богородиці, і розвiшувала його над вхiдними дверима. Пiд ним ставали, як йшли до церкви, i проказували:

Пресвята Покрiвонько,
 
Перед твоiм кривалом
 
Голови схиляемо.
 
Прохаемо, Покрiвонько,
 
Од лиха укрити,
 
Здоров’ячко наше
 
Знов нам обновити.

На Покрову майстри сходилися і покривали дах вдовиці чи сироті “би щастя їх судьбу від нещастя накрило...”, що свідчить про існування давнього благородного звичаю допомагати членам Роду, які потребують цього.

Свято Покрови було введено у християнство в 10 столітті і має під собою чи то легенду, чи то подію, яка відбулася в Царгороді (Константинополі). Місто було оточене чужинцями (за різними джерелами – то могли бути як давні руси (скити) на чолі з князем Аскольдом, так і агаряни (магометани – араби або турки), і Божа Мати начебто покрила своїм омофором городян, які молилися на всенічній службі у Влахерській церкві.

Це побачив святий Андрій: пiд церковним склепiнням з’явилася Пресвята Богородица в оточеннi ангелiв, пророкiв i апостолiв і накрила своїм омофором православних християн. Це було провістям перемоги. Так і сталося: невдовзі надійшли воїни-захисники і звільнили населення від нападників.

Тобто християнське свято Покрова святої Богородиці запроваджене у Візантії на згадку про чудесне визволення Константинополя від нападників. Причому за церковним календарем це звичайне собі невеличке святце, присвячене, практично, незначній події.

Як бачимо, наведені джерела, а вони не єдині, засвідчують досить туманне, неоднозначне, малозначиме та порівняно нещодавнє походження свята. Одночасно бачимо досить вузьку “спеціалізацію” християнського свята – порятунок від ворога.

Очевидно, цей сюжет і прислужився тому, що для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою.

На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови

Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай на еміграцію, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці.

Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва.

Українська Повстанська Армія (УПА), яка постала в час другої світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці.

Отже сьогодні Покрова – це свято не тільки народне і релігійне, а й національне.

Тому українці де б вони не жили урочисто відзначають це свято.

Кожного року члени земляцтва Сілламяе Водограй за ініциативою правління та реестрових козаків Сілламяеського осередку зранку відвідують храм, а ввечері збирається громада в українському центрі Сілламяе , де представники Союзу Української молоді в Естонії( Лідія і Аліна Житник приготували і провели презентацію з історії козацтва. Організатори цього заходу також підготували вікторину з цікавих фактів у різних галузях української освіти, культури, науки. Переможці отримали призи від атамана Сілламяеського осередку пана Івана Мельничука

15 жовтня в українській недільній школі земляцтва Сілламяе «Водограй» пройшов святковий урок «Козацьки розваги», присвячений святу Покрови і українському Козацтву.

Учні школи пройшли козацьку естафету, відповідали на питання з історії козацької доби, долали завдання на кмітливість і спритність, пробували себе в ролі козаків і їх отаманів.

В цей день до дітей завітали представники Сілламяеського осередку Реєстрового Козацтва п. Іван Мельничук та п. Володимир Павлюк. Козаки привітали підростаюче покоління з чудовим святом Покрови і побажали їм бути сильними, здоровими, рости по заповітах наших великих пращурів – козаків, плекати в собі духовність і любов до Української Держави.

Сподіваємось, що Покровські козацькі змагання стали ще одним кроком до виховання в нашому земляцтві справжніх маленьких козачків.

21 жовтня представники земляцтва побували на концерті російських казаков з Санкт-Петербургу

Дякуємо всім, хто долучився до наших заходів!