Середа, 29 вересня 2010 00:31

Погляд в далеке минуле

Written by

За статистикою - більш, ніж 38 000 населення Естонії – це нація українців. І чому ж українці покидають свою рідну землю  з площею 603.7 тис. км² , країну, яка являється найбільшою в Європі, і живуть в Естонії, площа якої складає 245 226 км² ? Мабуть, відповідь на це питання нам потрібно шукати в 900 - 1000 роках, звідки все почалось...

Ярослав Мудрий, син Володимира Великого ( Красне Сонечко ) і злощасної полоцької князівни Рогнеди правив на території  Русі ще починаючи з 1015 року. Важким періодом виявились ці роки для нього – втрата батька, міжусобиці між братами. Після смерті Володимира київський престол захопив туровський князь Святополк Окаянний, брат Ярослава. Бажаючи усунути можливих суперників, Святополк убиває братів, князів ростовського Бориса, муромського Гліба, древлянського Святослава, але йому так і не вдалось вбити Ярослава. Близько 20 років брати воювали за Руську землю, за Київ, і тільки після смерті Святополка, Ярослав об'єднав Русь,відтворивши її єдність. Саме за його правління розвинулися нові господарські процеси, розквітли міста, ускладнилося громадське життя, рушила вперед культура країни.

Ярослав залишився в історії як великий містобудівник. Він затвердив владу Русі на західному березі Чудского озера і вивів руські кордони до Прибалтики. Тут було засноване місто Юр'єв (нинішній Тарту). Місто одержало свою назву на честь Ярослава (Георгій - Юрій його християнське ім'я). Ярослав неодноразово починав походи на войовниче балтійське плем'я ятвягів; у літописах згадуються і його походи на Литву. Таким чином  Ярослав прагнув забезпечити вихід Русі до Балтійського моря, зміцнити безпеку її північно-західних кордонів. Про Ярослава Мудрого, великого державного діяча, який назавжди ввійшов в історію України можна говорити багато. Забути його – значить забути свою історію...

Тепер ми можемо вважати, що відповідь на наше питання знайдена. Так все просто і банально, а яка велична історія тут прихована! От чому українців тягне на землю Балтійську, бо ми є частиною її. Українці в Естонії – активна діаспора, діяльність якої здається безмежною: танцювальні гурти, музичні колективи, футбол, недільна школа... Саме головне те, що ми зуміли себе показати, нас побачили, в нас вірять. В недільних школах, діти, які прагнуть вивчати українську мову. Дякуючи естонському уряду, ми можемо офіційно працювати, відновлюючи свої традиції і культуру. Ми щасливі, що стосунки між Україною і Естонією надзвичайно теплі і дружелюбні. Надіємось, в далекому майбутньому вони тільки зміцніють, адже ми до цього йдемо, до миру. Штанграт Наталія Недільна школа "Надія"

Прочитало 16654 разів Остання змінена на Понеділок, 17 грудня 2012 22:09